Тема. Поезія Архілоха, Сапфо, Анакреонта.

Мета. Ознайомити учнів з особами  давньогрецької лірики, з особистостями  античної літератури Архілохом, Сапфо, Анакреонтом та їх поезією;

            розвивати творчу уяву, асоціативне  мислення, навички виразного   читання, усне мовлення, вміння висловлювати свою думку;

            виховувати інтерес до античної літератури.

Обладнання: портрети, тексти поезії, ілюстрації із зображенням  давньогрецьких воїнів-жінок.

                      

                                               Хід уроку

 

І. Актуалізація  опорних знань.

            - Що таке античність?

            - Назвіть складові античної літератури.

            - Що характерно для давньогрецької культури?

            - Назвіть жанри давньогрецької літератури.

 

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Робота над новим матеріалом.

1. Слово вчителя .

   • одним із помирених жанрів давньогрецької  літератури  була лірика.

 Термін "лірика" означає те , що  виконується в супроводі ліри. Лірика виникла як пісня. Згодом частина пісень втратили мелодію і починають  декламуватися. Таким чином грецька лірика розділилась на пісенну (міміку) і декламаційну (див. схему). Декламаційна ділиться на елегію та ямб. Ямбічна укладалась ямбами та хореями і мала спочатку характер викривально сатиричний, ущипливий та жартівливий. Згодом ямбічними віршами висловлювалися і дуже

Серйозні роздуми та різноманітні почуття.

Пісенна лірика, тобто пісня, могла виконуватись самим поетом, окремим солістом або хором. Ці пісні відрізнялися між собою, тому стало два різновиди пісенної лірики – сольна і хорова. Сила пісенної лірики була в гармонічній єдності слова і мелодії. На жаль, антична муза для нас утрачена – ми знаємо лише слова і не знаємо мелодії грецьких пісень. Кожен поет сольної лірики прагнув до оригінальності, шукав свою поетичну строфу.

Дуже поширеною в Греції була хорова лірика. Її  виникнення пов’язане  з релігійними культами богів. Вона виконувалась для  уславлення когось із богів. На весіллі виконувались гіменеї – пісні на честь бога шлюбу Гімена, трени – пісні заплачники виконувались на похоронах. Пісні на честь героїв називались енкомії, на честь переможця спортивних змагань – епінікії.

Кожна хорова пісня майже обов’язково мала свою форму строфи і свою мелодійну структуру, яка складалась із різних мелодій. Супроводжувалась хорова пісня виконанням танців, що змінювались як і мелодія та ритм. Отже, творець хорової пісні був водночас поетом, композитором і хореографом.

                    Схема давньогрецької лірики

 

                                       

                                          колективно –

                                            героїчний

                                          епос

 

 

 

                          індивідуальна поезія – лірика

 

 

 

            меліса                                                                  декламаційна

(власне пісенна лірика)                                                       лірика

 

 

 

 

 

 

 

Сольна                       хорова                          елегійна               ямбічна

(монодійна)              (гімн                               (патріотичні       (викривально-

особливість:             дифірамби                       заклики              сатиричний

велика кіль-              гіменеї                             філософські       характер

кість віршових         епітали                             роздуми             серйозні

розмірів;                    трени                                                           роздуми і

оригінальність          евкомії)                                                       почуття

 

 

 

 

1. Словникова робота:

Меліса - авторська пісня

дифірамби-урочисті пісні

гіменеї - пісні на честь бога шлюбу Гімена

трени-похоронні пісні-заплачки

евкомії-пісні на честь героїв

епінікії - пісні на честь переможця спортивних змагань

 

1. Повідомлення учня літературознавця.

          Син аристократа і рабині, Архілох не мав іншого вибору в житті, як             стати воїном-найманцем. Він змушений був покинути рідний Парос і                  воювати на чужині, заробляючи собі на життя небезпечною професією                найманого воїна. Він брав участь у численних походах, побував у різних

  куточках Греції, багато чого побачив і зрозумів, щоб скласти своє                        уявлення про життя, світ, людину.

           В  елегіях Архілоха, що збереглись у більших чи менших                              фрагментах, відобразились життя й особистість поета - непересічна, жива           та яскрава.

    4.   Виразне читання поезій Архілоха у перекладі Т.Кочура та А.Содомора.

    5.  Бесіда.

            -   Хто ліричний герой?

            -  До чого він прагне?

            -  Як він дивиться на світ.

 

    ( Ліричний герой Архілоха – давньогрецький воїн.)

Він не прагне багатства, знає ціну людського горя, щастя, життя, твердо і

мудро дивиться на світ, прагне бути стійким і мужнім, зберегти спокій і

душевну рівновагу, "пізнати зміни в людському житті".

 

1. Розповідь учениці від імені давньогрецької поетеси  Сапфо (в одязі            богині.)

- Я народилася на острові Лесбос в аристократичній родині і була  на деякий час вигнана з острова, коли на ньому встановилася демократія.

Повернувшись, я організувала своєрідну школу для жінок – літературний

гурток, який назвала "домом муз". Там я навчала своїх подруг складати і

співати пісні, танцювати, кохати, розуміти і цінувати прекрасне. Більшість         своїх пісень – елегій, весільних епітам, гімнів я писала для своїх учениць.

Я  жила в античному світі. І хоч це було кінець VII – початок VI ст. до народження Христа, наші серця були сповнені сильних пристрастей, бурхливих почуттів, пов’язаних з коханням, яке і тоді, і в часи Петрарки, і тепер, в XXI столітті приносить насолоду, водночас страждання і великі муки. Але ж "муки ці солодкі, Боже", як казав Петрарка. Я закохана в красу людини, що відкриває складний світ душі, світ почуттів і пристрастей, живих, прекрасних, сильних. Я закохана в природу і передаю вам красу вологого від роси лугу, повного пахощів  і тиші нічного моря, залитого місячним сяйвом, сну, що скапує з тремтячих листків, пишнобарвного цвіту троянди і ніжного ладану подиху. Ось мої поезії.

(Читає учениця – "Сапфо") поезію "Любов", "Жереб мені випав такий" у  перекладі А. Садомора.

7. Аналіз поезій Сапфо.

8. Учень – літературознавець.

- Письменник Страбон назвав Сапфо дивовижним, "Платон - "десятою музою", її профіль карбують на монетах, з неї пишуть картини, створюють  статуї, її нову пісню хоче вивчити поет і законодавець Солон, перш ніж померти. Про неї створювали багато неймовірних вигадок, насмішок, легенд. Серед них – легенда про її кохання до юнака Фаона, красеня, що знехтував поетесою, і вона кинулась у море з високої скелі .

9. Гронування – розкрити зв’язок слів в асоціативному гронові. Порядок слів і       їх запис довільний. Головне слово "Сапфо" – у центрі. Навколо нього слова –     "асоціації".

                              

 

                                                  десята муза

 

            любов                              Сапфо                            легенда

                                        

                   троянда                  крапля роси            Афродіта

 

                                                місячне сяйво

 

 

 

10. Вчитель.

      Елліни любили життя, кохання, веселу пісню та вино. Втілення їхньої життєрадісної вдачі був поет Анакреонт, який все життя прожив при дворах різних тиранів як придворний поет в утіхах, бенкетах і насолодах. В пам’яті наступних поколінь він залишився сивоголовим веселим дідом, що оспівує кохання і вино, прагне розкошів і життєвих радощів. Від поезій Анакреона збереглося дуже мало. Його ліричний герой не страждає від кохання. Він і в старості прагне насолод, кохання, щастя. Сум з’являється лише тоді, коли він згадує старість та царство Аїда.

11. Читання та аналіз поезій Анакреонта "Принеси води, юначе" (Пер. В.  Маслюка та ін.)

• Якими почуттями переповнений вірш?

• Про кого говорить ліричний герой?

• Якими засобами вдалось автору (і перекладачу) відтворити образи, переживання, почуття?

12. Творча робота.

       Уявити сцени за рядками поезій та створити відеокліп.

        (Група юнаків з келихом в руках . Вони розмовляють, сміються. Між ним - старий сивий Анакреонт. Посилає одного юнака за водою, а інші журяться, що кляте дівча " іншому  звабно моргає". Просить ліру, вина, розведеною водою, щоб не сп’яніти. Надпив трохи, торкнувся струн і заспівав голосну, застольну пісню.)

 

ІІІ. Узагальнення вивченого матеріалу.

• Ваші враження вид поезій?

-  Які думки і почуття вони викликають?

- Хто перекладав поезії Сапфо, Архилоха, Анакреонта?

 

ІV. Підсумок уроку.

• Архілох, Сапфо, Анакреонт силою краси перемогли смерть і дарують нам перлини свого мистецтва.

Найбільша заслуга Сапфо – відкриття світу і людини, цього в неї вчились усі наступні поети. Життєрадісна поезія Анакреонта викликала так звану "анакреонтичну" поезію.

                 Минувшина й майбутнє навіки

                 З’єдналися у міфах і еклогах,

                 Зірки античності, прекрасніші зірки,

                 Нехай завжди горить над нашим домом.

 

Домашнє завдання: продовжити фразу: "Мене особливо вразило від зустрічі з давньогрецькими поетами те, що..."