Демидюк Зоя Адамівна
Тема. Знищення природи, цивілізації і культури як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу (за новелою Р. Бедбері „Усмішка”)
Мета:
з’ясувати причини знищення цивілізації в новелі „Усмішка”; розкрити нищівний вплив бездуховності на життя людини
зробити лінгвістичний аналіз уривка тексту; розвивати з’язки мовлення,
виховувати небайдужість до долі людства
Обладнання: репродукції картин Леонардо да Вінчі тексти, слайди
Епіграф
„Майбутнє твориться нами тепер”
Р.Бредбері
Хід уроку
Привітання:
Любі діти!до нас в клас
Завітали люди щирі
Привітайте в добрий час
Гостей посмішкою й миром
Ми вам раді, люди добрі
І вітаєм щиро вас
І запрошуєм ласкаво
На урок у 6 клас
І. Оргмомент
- Із чого розпочнемо урок?
- З кінця попереднього уроку
- З перевірки домашнього завдання
- З вивчення нового матеріалу
- З дотепного анекдоту
ІІ. Актуалізація опорних знань
-
Що вам відомо про Леонардо да Вінчі
А ще я доповню: надзвичайно вродливий чоловік, античної структури, учасник усіх змагань і турнірів, чудовий плавець орехтувальник, вправний вершник, жартівник, блискучий оповідач, ерудит-оратор, танцюрист, співак, поет, музикант, конструктор музичних інструментів, геніальний художник і теоретик мистецтва, математик, механік, астроном геолог, ботанік, анатом, фізіолог, військовий, інженер, мислитель-матеріаліст- це все про Леонардо да Вінчі (Зчитати матеріал із „Секретные материалы”).
„Секретні матеріали”: існує гіпотеза , що в епоху Відродження, тобто XV ст., Леонардо да Вінчі попав на машині часу – можливо потерпів аварію, а можливо і сам не захотів повернутись назад. Як для того часу він був надзвичайно розвинутий , всі його відкриття із різних областей науки так і залишились на папері,бо на той час за певних причин не можна було впровадити. Як вважають дослідники він довго скитався у часі, перш ніж попав в Італію в XV ст. Можливо був і на проповідях Ісуса Христа, бо картини на релігійні сюжети вражають достовірністю.
Леонардо написав багато картин
Картинна галерея Леонардо
Та найбільший інтерес викликала «Мона Ліза» або «Джоконда»
-
Що вам відомо про неї?
«Джоконда» до цих пір залишається найзагадковішою картиною Леонардо да Вінчі. Всерозуміюче дивиться на світ Мона Ліза. Усмішка – загадкова. Одні вважають, що вона сумна, інші –що посміхається, ніби дорікає за щось, треті –що заусміхається ще більше. Та ніхто не може пояснити, чому ця картина володіє такою дивною і тремтячою силою. Це полотно, творіння істинно божественної, а не людської руки.
Давайте зробимо подорож у минуле, і підглянемо як Леонардо да Вінчі створював свій шедевр. А перенесемось ми на п’ять століть назад за допомогою ось такої машини часу. Переміщатись будемо із заплющеними очима і не підглядайте – інакше подорож не відбудеться. Очі відкриєте лиши тоді, коли закінчиться музика.
- Алло 1505 рік. Ви готові зустріти готові зустріти гостей із майбутнього. Ми вирушаємо!
Інсценізація малювання картини.
Сьогодні, в кінці весни 1505 р., тихий теплий і туманний день. Сонце світить крізь туманну димку хмар ніби підводним світлом – улюбленим світло Леонардо, що дає, як він стверджує, особливу красу жіночим обличчям.
«Невже не прийде?» - думає він про ту, чий портрет уже пише три роки з небувалим для нього натхненням.
Леонардо готує майстерню для її прийому. Привів в порядок різні пензлики, горщечки з фарбами, зняв полотно з її портрета, поправив килимок перед стільцем, на якому мурликав кіт, ще він купив для її забави. Кращих музикантів, співців, оповідачів, поетів запрошував Леонардо у свою майстерню, щоб розважали її.
Все було готове, а вона не приходила.
«Невже не прийде?» Сьогодні світло і тінь власне для неї. Може послати кого? Але ж вона знає, як я жду. повинна прийти.
Раптом він відчув легкий подих вітру і зрозумів: це вона. Леонардо має можливість бачити її тільки під час роботи. Але це не було кохання. Кажуть, всі художники мають схильність у зображувальних предметах відображувати свої вирази очей, усмішку. Ніби все життя він шукав своє відображення і нарешті знайшов його в обличчі Мона Лізи. Навіть її чоловікові іноді здавалось, що вона – двійник самого Леонардо.
Леонардо почав роботу. Та раптом залишив, уважно вдивляючись в її обличчя.
-
Мадонна, ви чимось стривожені?
-
Так, небагато. Донька не зовсім здорова. Я всю ніч не спала.
-
Може ви и стомились і тепер вам не до мого портрета.
-
Ні нічого. Хіба вам не шкода такого дня. Подивіться, які ніжні тіні, яке вологе сонце. Це мій день! Я знала, ви чекаєте мене. Прийшла б раніше, та затримала мадонна Софонізба.
-
Хто така? Ах, знаю, голос як у продавщиці на площі і пахне, як з крамниці духів.
-
Їй неодмінно потрібно було розказати про вчорашні прийом у сеньйори Арджентіни: що подавали на вечерю, які були вбрання , хто за ким упадав.
-
Так і є! Балаканина цієї тріскухи розхвилювала вас. Ви не помітили, що іноді те, до чого нам немає діла, засмучує душу більше, ніж велике горе. Вона мовчки схилила голову: було видно, що вони вже давно звикли зустрічати один одного без слів.
-
Розкажіть що-небудь?
-
Що?
-
Про царство Венери.
Леонардо подав знак і заграла музика та яка завжди супроводжувала цю розповідь. І ніби заколисана нею, відгороджена тишею від реального життя, ясна, непідвладна нікому, крім волі художника – Мона Ліза дивилась йому прямо в очі з усмішкою, сповненою таємничості.
в очі з усмішкою, сповненою таємничості. Тепер Леонардо і Мона Ліза були подібні до двох дзеркал які, відображаючись одне в одному, заглиблювались до безкінечності .
«На екрані відображення подібності» Леонардо Мони Лізи
Вірш ;Улыбка Джоконды; Лётел в ёё улыбку камень, Вонзали нож по рукоять, Посмотрит тёмными зрачками- И улыбается опять
Из Лувра выкрали. И даже
На Пикассо упала тень ,
Но вновь она на вернисаже
Улыбкою встречает день
Смелись флейты,
Пели скрипки
На всех сеансах год подряд,
Чтоб вызвать этот миг улыбки
И лучезарный этот взгляд
Умолкло все, всё притаилось
На всех ветвях, на всех кустах,
Когда улыбка появилась
У Моны Лизы на устах
Не меркнет и не угасает,
Светлее дня,
Сильнее тьмы
Джоконда, видно, что-то знает
Чего ёще не знаем мы
-«Мона Ліза» - це не тільки прекрасна картина геніального художника
Леонардо да Вінчі.
А ще хто?
Учень: Це героїня новели Рея Бредбері «Усмішка»,в якій розповідається про страшне майбутнє землі, коли люди стануть духовно-бідними ,схожими на варварів, що будуть готові знищити навіть такі шедеври мистецтва, як «Мона Ліза»
Отже, ми з вами непомітно повернулися у теперішній час, у свій клас ,на свій урок, тема якого : знищення природи, цивілізації і культури як наслідок бездуховного науково-технічного прогресу (за новелою Р. Бредбері «Усмішка»).
МЕТА УРОКУ: з′ясувати причини знищення цивілізації в новелі «Усмішка»
розкрити нищівний вплив бездуховності на життя людини.
За час уроку ви повинні зробити відповідні висновки зуміти продовжити речення : Сьогодні на уроці я
.звернув увагу на… .здригнувся від…
.замислився над… .вирішив…
Епіграф
ІІ. Робота над новими матеріалами
І Стислий переказ змісту новели «Усмішка».
ІІ Бесіда за змістом .
- Коли відбуваються події ,описані в новелі?
- Чому люди так рано вийшли на площу?
(Запис в зошитах)
- Зачитайте цитати, в яких описується , як виглядають місто і люди майбутнього ?
- Чому на площу прийшов хлопчик Том?
- Що його заставили робити люди в черзі?
- Чи зміг він плюнути на Джоконду?
- Чому ні?
- Чому люди ненавидять минуле? Навіщо вони знищили шедевр мистецтва?
- Як ви можете назвати таких людей?
- Чому вони стали такими?
- А чи надіються вони, що ще можна щось змінити ? Знайдіть цитату?
- Хто може стати такою людиною?
- Чому хлопчик також смикнув кусочок полотна?
- Чому Томові дісталась усмішка?
- Від чого застерігає автор? Чому саме Томові?
- Знайдіть у новелі текст, в якому звучить головна думка твору?
Цим текстом письменник висловив свою віру в те, що усмішка Мони Лізи завжди хвилюватиме душі людей, що не стануть вони духовно бідними ,що науково-технічний розвиток обов′язково має супроводжуватись розвитком духовним
Послухайте цей уривок твору мовою оригіналом .
( текст на комп′ютері )
Давайте зробимо лінгвістичний аналіз цього тексту, звичайно, укр. мовою.
План лінгвістичного аналізу тексту
-
Доведіть, що цей уривок є текст
Текст – це група речень , об’єднаних між собою темою, головною думкою та граматично.
1)Тема(те, про що йдеться в тексті )- Чарівна усмішка
2)Головна думка(чого навчає текст, до чого закликає, від чого застерігає)- захоплюватись, милуватись, берегти її цю загадку мистецтва.
3)Мікротема:(частина загальної теми. Визначити мікротеми означає скласти план)
Частина теми , об’єднана однією мікротемою, називається абзацом.
План
1)Усмішка в руці
2)Погляд(милування)при нічному світлі
3)Усмішка перед заплющеними очима і вві сні
4)Підтеми: усмішка не підлягає знищенню ,вона повинна існувати вічно, як її можна знищити.
5)Стиль мовлення: художній(використано в художній літературі)
6)Тип мовлення: розповідь(йдеться про кілька дій, виконаних особою, дії виконано послідовно, можна поставити питання:»Що відбулось?»)
7)Граматичний зв’язок:(речення в тексті пов’язані за допомогою займенників, сполучників, синонімів, повторів слів, спільнокореневих слів) повторів слів(повне слово усмішкою)
8)Кожне речення тексту можна поділити на дві частини – відоме і нове: відомим у реченнях тексту є назви осіб(предметів) які виконують дію, новим – є назви дій.
У його руці була усмішка.
Том дивився на неї при блідому світлі, що лилося з нічного неба, і подумки знову й знову повторював :»Усмішка, чарівна усмішка»
Навіть після того , як десь через годину він обережно згорнув і сховав той клаптик, усмішка стояла у нього перед очима. Він заплющив очі і навіть у темряві бачить перед собою усмішку . Він бачив її, теплу та ніжну і вві сні, коли весь світ затих і тільки місяць , спершу піднімаючись , а потім, уже над ранок, опускаючись, плив у холодному небі.
9)Тематичне речення(що несе головну думку тексту)
Він бачив її, теплу та ніжну і вві сні, коли весь світ затих і тільки місяць, спершу піднімаючись , плив у холодному небі – люди не стануть байдужі, усмішка хвилюватиме їх душі, а це – запорука їхнього душевно здоров’я , майбутнього людства, земної цивілізації.
Лінгвістичний аналіз тексту
- Ми ознайомились із твором невеликим за обсягом, але важливим за порушеною в ньому проблемою духовного зубожіння суспільства , де люди , втративши відчуття прекрасного, лишили собі ненависть до всього і врешті-решт нищать самі себе.
Давайте перемістимось у майбутнє і спробуємо зрозуміти, що ж там відбувається.
Заплющили очі. Включаємо машину часу.
На екрані – вибухи, розруха, насувається Армаггедон, людина цивілізації.
Виходить робот, читає вірш «Місто байдужих людей»
Тут сонце і не сходить, й не заходить,
Нема тут літніх і весняних днів,
Плоди не розцвітають, не щебечуть птахи,
Весь світ у нас немов закам’янів
Краплинки тут стають, немов крупинки,
І ріки гинуть, вирубаний ліс,
Нема тут квітів, а земля – грудинки,
І тільки атом чорну смерть приніс,
Тут пусто так, здається, ніби місто,
Загинуло давно, будинки лиш стоять,
Нікому не потрібне порване намисто,
Байдуже місто, ніби мертвий сад
-
Що поєднує місто байдужих людей у вірші, місто в новелі «Усмішка»?
-
Чи подобається вам таке майбутнє?
А воно може бути таким, якщо ми всі не подбаємо про свою духовність, про доброту, милосердя, розуміння прекрасного. Не втратив же їх, зберіг у збайдужілому, холодному світі Том. Про це нас попереджує Рей Бредбері своєю новелою. Ми повинні протистояти злу, захистити майбутнє. Зверніть увагу на епіграф уроку. Справді, ми з вами творимо наше майбутнє сьогодні. Від нас залежить ,яким воно буде: світом з деревами, квітами, чистим повітрям чи пустелею після атомної війни з жорстокими, морально убогими істотами, які отримують насолоду від того, що плюндрують прекрасне.
-
Давайте повернемось у часі та порадіємо сонцю, травам, квітам, весні.
Пісня ”Ой минула вже зима„
Ой минула вже зима,
Снігу льоду вже нема
Ой нема, ой нема
Снігу льоду вже нема.
Прилетіли журавлі
Соловеєчки малі,
Ой малі, ой малі
Соловеєчки малі
Всі веснянку співаймо,
Весну красну стрічаймо,
Стрічаймо, стрічаймо,
Весну красну стрічаймо.
Ми співали не більше однієї хвилини. Та ніде правди діти, що за цю хвилину на планеті сталося не одне лихо, пов’язане із діяльністю людини, із розвитком цивілізації. Якби великий художник малював „Джоконду” зараз, то вона плакала б. Сльози Джоконди ми бачимо у повенях і селях, в облисілих Карпатах, у Чорнобильському вибухові, вимиранні тварин, аваріях, катастрофах, смерчах, повенях, в результаті яких гинуть люди. Послухайте інформаційні повідомлення:
-
Найяскравіший приклад тому наша біль, наша Чорнобиль. Вчені, які проектували атомну електростанцію були більше стурбовані матеріальними вигодами, аніж безпекою людей. Наслідки всім відомі! Подивіться: хрести на могилах, життя на лікарняних ліжках, понівечені долі сучасників. Кадри про Чорнобиль.
1 квітня – Міжнародний день птахів. Саме з птаха починається літопис знищення людиною тварин. Двісті років тому швидкість вимирання тварин становила 1 вид за десяти річчя ,на поч.XXст. - зникали 1-2 види за рік, наприкінці XX-1 вид щодня ,на початку ХХІ ст. – щогодини вимирає один вид тварин.
3) Що секунди планета втрачає 1000 тон верхнього продуктивного шару грунту. І три тисячі кв. м лісів.(третина лісів уже знищена)в Україні, щогодини помирає 8 осіб від Сніду, і ще 80 осіб від захворювань на туберкульоз.
Аварії, катастрофи.
Отже, над нами нависла небезпека. Що зробити, щоб врятуватись від такого як в новелі, майбутнього. Про це варто замислитись всім на кого дивиться, в чию душу заглядає Джоконда. Як зберегти її усмішку, адже вона красиво
вважає там, адже краса, кажуть, врятує світ. Але як врятувати красу? Це питання намагаються вирішити учні нашого класу .Вони створили проект «Краса врятує світ»
Презентація проекту «Краса врятує світ»
Ми визначили три шляхи виходу людства із небезпечної ситуації, в якій воно опинилося в результаті розвитку цивілізації. Зараз ми представимо напрямки роботи по кожному з них
Це-1-Екологічний захист планет
І. Більшість мистецтвознавців вважає, що в образі красивої жінки художник хотів показати саму природу. Якщо так, то треба рятувати саме її. Зробити це можна, посиливши екологічний захист нашої планети. Зробити свій внесок у цю «дорослу» справу можуть і діти: достатньо не смітити навколо себе, не знищувати квіти і дерева, не знущатися над тваринами , захищати все від небезпеки.
ІІ. Духовний розвиток людей.
Людина , яка добре вихована , ніколи не кине на землю обгортку на землю від цукерки, морозива, пачки від чіпсів. Їй не треба замислюватись про забруднення навколишнього середовища, вона це зробить за звичкою . А тим, хто ще не звик до цього, хто ще забруднює довкілля, віддає перевагу грошам, багатству , потрібно подумати про духовне самовдосконалення.
ІІІ. Відродження любові до прекрасного.
Тільки людині притаманна любов до прекрасного – цим вона відрізняється від тварин Людина, що здатна захоплюватись прекрасною картиною , плакати від музики , від чудової книги милуватися краєвидом назавжди збереже в собі доброту, вміння співчувати , радіти життю , залишиться справжньою людиною.
Давайте ж будемо такими, як хлопчик том з новели «Усмішка», адже такі люди здатні врятувати красу, а краса врятує світ.
ІІІ. Висновок. Від людей, що зараз живуть на землі, залежить, яким буде майбутнє планети і чи буде воно взагалі. Якщо люди збагнуть вічні цінності, збережуть здатність відчувати естетичну насолоду, не допустять екологічної катастрофи, то Мона Ліза посміхатиметься наступним поколінням. А думати по це вже варто сьогодні.
IV. Підсумок уроку. Сьогодні на уроці у нас присутній редактор нашої шкільної газети «За знання» учениця 9 кл. Смаль Л. Вона хоче задати вам кілька запитань.
-
Продовж речення: на що ви звернули увагу сьогодні на уроці?
-
Над чим ви замислились після цього уроку?
-
Що вас заставило здригнутися після такого уроку?
-
Що вирішили після сьогоднішнього уроку?
V. Оцінювання учнів.
VI. Домашнє завдання. Читати казку-притчу Екзюпері «Маленький принц»