Тема: Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій «Кримських сонетів».

Мета:ознайомити із сонетами А.Міцкевича, вчити виразно читати та аналізувати поезії, розвивати вміння виразно читати напамять; виховувати повагу до чужих почуттів, патріотики;

Наочні посібники: портрет А.Міцкевича, ілюстрації до сонетів, фотографії природи Криму.

                                                                             Хід роботи:

Епіграф.

«Що залишилось в пам‘яті після подорожі, міститься в сонетах.»

І. Актуалізація опорних знань.

         Слово вчителя. Знайомлячись із життєвим і творчим шляхом А.Міцкевича, ми перегортали сторінку перебування його в засланні на Україні, зокрема, в Криму, і пам’ятаємо , що свої враження від цієї подорожі він передав у своїй збірці «Кримські сонети». В ній звучить – патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку ( Запис теми та епіграфу в зошити )

1.Вчитель.Головний герой «Кримських сонетів – мандрівник». (Все про «Кримські сонети»). Буйна природа Криму – це фон його роздумів . Уже в прелюдії до циклу – в «Акерманських степах» ліричний герой так напружує слух, що міг би почути голос з батьківщини. Цей образ вітчизни з ним скрізь: і тоді, коли він оповідає про плавання морем, і коли оглядає пасмо кримських гір, і коли оплакує жертви ханського свавілля.

2. Робота по групах: «художники», «співаки», «актори», «композитори», «поети», «архітектори».

а)Виразне читання учнем сонету №1 «Акерманські степи».

б)Аналіз сонета.

в)Послухаймо «художників», як вони сприйняли сонет.

Розгляд і аналіз ілюстрації «художників» до сонету «Акерманські степи»

Очікувана відповідь: степ, мандрівник – пілігрим серед степу, сутеніє, перші зорі, тишина, мандрівник прислухається , напружує слух, чи не чути голосу із батьківщини. Ніхто не кличе.

3.Виразне читання сонету «Буря»

а) Аналіз сонетів.

б)Сприйняття сонета «композиторами»

Очікувана відповідь. Акордами звучить голосно музика, передаючи шум вітру, ревіння моря, зірвані вітрила.   

Крізь звуки оркестру прориваються тривожні голоси однієї із труб, поволі музика стирає, передаючи згасання диску сонця. Вступає фортепіано – на корабель ступив «геній смерті», продовжує «плакати» скрипка – «півмертві там лежать».

Далі концерт фортепіано з оркестром спокійна музика – хто має друзів, той має надію на порятунок.

4. Читання сонету  №6 «Бахчисарай»

а) Аналіз сонета

б) Сприйняття сонета «скульпторами» і «дизайнерами».

«Скульптори» демонструють свій «Бахчисарайський фонтан»

5. Читання сонету №8 «Гробниця Потоцької»

а) Аналіз сонета

б) Сприйняття сонету «акторами», інсценізація сонету.

6. Читання сонету №14 «Пілігрим»

 Сприйняття сонету «співаками», по можливості – показати сонет на музику, або підібрати відому мелодію і заспівати.

Виразне читання та аналіз сонету «Аю-Даг»

Сприйняття «поетами» поезії А.Міцкевича.

(Складання вірша про почуття, які виникли на уроці).    

 ІІІ. Підсумок уроку.

Опитування «мікрофон»

1. -  Чому цикл отримав назву «Кримські сонети»

-  Чому в центрі уваги в сонеті «Бахчисарай» - фонтан.

-  Які почуття відобразились в сонеті «Гробниця Потоцької»

1. Закінчіть речення «Сьогодні на уроці мені запам’яталось і вразило…»

  ІV. Домашнє завдання: підготуватись до уроку додаткового читання прочитати поему «Пан Тадеуш».