А.Міцкевич. балада «Світязь». Уславлення патріотизму в баладі. Фантастичні елементи та осбливості пейзажу. Національний колорит у творі

 

Мета. Зацікавити учнів творчістю А. Міцкевича, показати   його зв’язок з Україною. Розкрити роль фантастики, особливості пейзажу, засоби створення національного кольориту у баладі.

        Розвивати навички виразного читання, творчу уяву  учнів.

Формувати уявлення про героїзм і патріотизм.

Виховувати інтерес до історико-легендарного минулого нашої Батьківщини.

Обладнання: портрет А.Міцкевича; фотографії озера “Світязь”; карта і атлас Волинської області; баян, магнітофон, стрічки із записами; український рушник; тексти балади “Світязь” у перекладі М.Пригари; словник символів ( К.: Народознавство, 1997 ); газета “Волинь”.

Епіграф. “Людина не вічна на цій землі. А діла, які вона залишає по собі, - ото корінь життя людського…”

                                                                                Іван Цюпа

 

 

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань.

• Що пов’язує А.Міцкевича з Україною?

• У яких творах А.Міцкевич передав свої враження від перебування на Україні?

          Київ, Стеблів, потім Одеса, Крим, Харків… Тут пролягали шляхи хоч і вимушеної, але ж якої захоплюючої для поета мандрівки українською землею, тут відбулось знайомство з її мешканцями. Через роки, вже перебуваючи на вершині своєї поетичної слави А.Міцкевич залишить на сторінках поеми “Пан Падеуш” дорогий йому спомин про перебування на берегах Росі.

 

          I tam na Ukrainie, czy sie dofad wznosi

          Przed Holowinskich domen, nad brzegami Rosi,

          Zipa tak rozrosniona, zerod jej cieniami

          Sfo mlodziencow, sfo panien szlo w taniec parami?

 

• Що ви зрозуміли з цих слів, що прозвучали польською мовою? М.Рильський, переклавши на українську, дає можливість нам зрозуміти наступне:

 

        Чи на Вкраїні б я ту липу упізнав,

        Що сотню панночок і сотню хлопців бравих

        Ховала в холодку, при танцях і забавах,

        Як вечір повивав блакитноводу Рось?

                                                            ( М.Рильський )

        - Ось така роль перекладачів.

        На Україні є ще край, якого не обминула увага А.Міцкевича. Послухайте мелодію і скажіть, як він називається?

        ( Звучить мелодія пісні “Волинь моя” ).

-2-

        Так, це Волинь - озер блакить. Найбільше такої блакиті у Волинській області – на північному заході, у Шацькому районі. Особливо всім відоме озеро Світязь.

Міжпредметні зв’язки.

     ( географія )

 Повідомлення учня про озеро  Світязь.

        Світязьке озеро – найбільше на Україні. Воно живиться артезіанськими водами і має глибину до 60 м. Довжина озера 8,5 км,  ширина – майже  4,5 км;   об’єм   води    приблизно

200,0 млн. куб. м.  Посередині  озера – невеликий,  300  на

200 м, але гарний острів. Вода в озері чиста, прозора, як гірський кришталь, вона ніколи не зацвітає.

        ( Доповнення вчителя: - Зараз на Світязі туристична база, існує екологічна проблема. Це питання нещодавно порушила газета “Волинь” ).

        - За різних часів територія, на якій розташоване озеро Світязь, належала до різних країн: Білорусі, Литви, Польщі.  Детальніше розповість вчитель історії.

Міжпредметні  зв’язки :

          ( історія )

Повідомляє вчитель історії

Найдавніші поселення людей на території Волині існували вже в епоху пізнього палеоліту. У I тисячолітті нашої   ери   тут  проживали   східно-слов’янські   племена.

У X столітті Волинська земля увійшла в склад Київської Русі, з другої половини XII ст. входить у склад самостійного  Володимир-Волинського, а з 1199 року – Галицько-Волинського князівства. У середині XIV ст. Волинь попала під владу феодальної Литви. В Новогрудку правив правив князь Мендог, який об’єднав литовські племена, недалеко у Плужинах – князь Туган. Територія потерпала від нападів російського царя, однак після Люблінської унії ( 1569 р. )

-3-

 вона була загарбана польськими феодалами. В кінці XVIII ст. після воз’єднання Правобережної України з Росією була утворена Волинська губернія, та справжню незалежність Волинь, як і вся Україна, здобула лише в 1991 р.

• Зі Світязем пов’язано багато легенд, переказів, повір’їв. Саме з них А.Міцкевич взяв основні теми для своїх балад. Однією з них є балада, яка так і називається “Світязь”.

II. Оголошення теми, епіграфу уроку. 

1. Коментар учителя до балади.

- Балада присвячена М.Верещаку, брату коханої А.Міцкевича  Марилі Верещак. Події відбуваються на території оз. Світязь.

2. Виразне читання балади вчителем з коментарем і передбаченнями учнів. Одночасно учні розглядають фотографії оз. Світязь.

а) “Хто в Новогрудськім мандруючи краї…

…Та лиш сміливець нечуваний може їхать туди опівночі”.

• Що описується в даному уривку? ( оз. Світязь ).

• Як називається опис природи? ( пейзаж ).

• Чому опис пейзажу поданий нічної пори?

( загадковість ).

б) “Кажуть, там сила нечиста гуляє…

… Мокрі зближаються сіті”.

• Як ви гадаєте, впіймали когось чи ні?

• Кого або що витягли рибалки?

“ Що за страховище хвиля укрила?…

… Ні, не страховище – жінку впіймали”.

в) “ Ні не страховище – жінку впіймали…

… Давнє повіда минуле…”

• Поміркуйте, яка таємниця може бути пов’язана з озером?

( Таємниця пов’язана з боєм, загибеллю жінок, бо “часом пори

-4-

там почуєш нічної поклики й грім під водою”. )

г) “Батько послухав… до кінця”.

1. Евристична бесіда. ( Оспівування патріотизму ).

• Як поводять себе жінки під час нападу ворогів? Зачитайте цитати.

•  Яке диво сталося з містом і його мешканцями?

-  Чи зрозуміли ви, ким була дивна істота, яка розповіла про таємницю Світязя?

        - Чим пояснюється готовність жінок добровільно прийняти смерть?

• Чи можна їх назвати патріотами?

• Хто головний герой балади – князівна чи на народ.

• Хто ж насправді переміг – вороги чи народ?

( Народ, бо він не здався ворогам, вибравши смерть на волі, а не життя в полоні ).

• У чому полягає сила народу?

( У його єдності, вірі, патріотизмі ).

        Отже, визначте тему балади: славна загибель жителів Світязя.

        Ідея – оспівування патріотизму, мужності, волелюбності, людей, які не підкоряються загарбникам.

        Прокоментуйте слова І.Цюпи. Як вони перегукуються зі змістом балади.

IV. Фантастика у творі.

• Чи можна цей твір назвати фантастичним?

• Які фантастичні елементи використовує автор у баладі?

• Якого значення надають вони змісту балади?

( таємничості, казковості, від них віє сивою давниною ).

а) “Вабить це озеро…” -…страшно і слухати навіть…”

( створення загадкової атмосфери )

б) “Жінку піймали десь у підводній яскині” ( розкриття

-5-

давньої таємниці )

в) Поява ангола – ( символ божої охорони )

г) “Бачиш квітки?  То дівчата і жони ( перетворення жінок і дівчат на квіти – символ   духовної   чистоти,   продовження   життя   всупереч ( смерті ).

1. Національний колорит ( Фольклорні образи та символи у баладі “Світязь” ).

- А.Міцкевич досконало знав слов’янський фольклор, цікавився й українською народною творчістю. І у баладі “Світязь” він використав традиційні образи – символи.

 

 

мволи

Українського народу; 

( Словник символів, К.:

Народознавство,

1997 р. )

                                 

в баладі “ Світязь”               

Вода

гріхів         символ очищення від

символ смерті й відродження

Лілія

 

символ чистоти, непорочної     краси; одночасно символ   смерті, “помсти покійника”              

символ духовної краси народу; символ “помсти квітів”

 

                 

                                                 Зілля

символ смерті й відродження, магічний вплив, оберіг від нечисті

“цар-зілля” – здатність відроджувати народ, давати силу життю без нечисті

( тобто гноблення )

Кольори: синій, блакитний

символ довіри, суму

навіює печальну згадку про минуле, добра слава нескореного народу

 

 

 

           -7-

Білий

символ світла, сонця, вічності. Одночасно – знак смерті, порожнечі, мовчання

щасливе життя, світле, чисте; сяйво ангела рятує з неволі; однак тим, хто загрожує всьому світлому білі квітки несуть смерть

Зелений

символ природи, ствердження життя, миру

символ віри і продовження життя народу, нове відродження ( “лілії в зеленому листі” )

 

 

 

 

• За таке знання українського фольклору давайте уквітчаємо портрет А.Міцкевича українським рушником.

1. Зустріч із “світязянкою”.

• Як би ви сприйняли зустріч із дочкою Тугана?

• Ми може сьогодні наговорили, наворожили, начарували, і в нас у класі також сталося диво – “світязянка” перед вами. Не вірите – озирніться, і “кучері білі, уста, мов корали, очі великі та сині”. Переконайтеся, спитайте про події сивої давнини.

1. Творчі завдання для груп учнів ( на картках ).

1 група. Скласти “букет пам’яті” про загибель народу, використовуючи символи, що зустрічаються в баладі.

2 група.  Підготувати інтерв’ю з класом про враження від балади.

3 група.     Довести, що твір А.Міцкевича “Світязь” – балада.

4 група.     Відтворити хронологічну послідовність подій.

-8-

5 група.      Дописати фрази, які розкривають ідею твору:

1. Без волі немає… ( життя )

2. Неволя - … ( загибель або ганьба ) для народу

3. Сила народу в його… ( єдності )

4. Людина -… ( частинка ) народу

1. Підсумок уроку.

1) Інтерв’ю з класом: ( підготовлене учнем )

• Яке враження справила на вас балада “Світязь”?

• У чому виявляється героїзм, патріотизм народу?

• Які ідеї утверджуються в баладі?

( воля, незалежність, протест проти гноблення )

        2) – На сьогоднішньому уроці титул а) міс “активність” завоювала(в)… і вона ( він ) одержує… балів.

           б) міс “діалог”…

           в) міс “творчість”…

           г) міс “ інтерв’ю”…

           д) міс “інтелектуалізм”…

           е) міс “теорія”…